UNIVERSITY EDUCATION

Шановні читачі, шановні колеги!

Черговий номер журналу «Університетська освіта» знайомить читачів з
результатами багаторічних досліджень науковців Київського національного
економічного університету імені Вадима Гетьмана, вітчизняних та іноземних
колег.
Глобальні виклики, загрози та можливості новітніх технологій початку
ХХІ століття якісно змінили і продовжують змінювати світ, що знайшло
відображення в глобальній парадигмі суспільного розвитку. Універсальними
імперативами глобального успіху національних економік є інтелектуалізація,
поєднана зі здатністю до постійних інновацій, зокрема в сфері охорони
здоров’я, соціалізація з пріоритетом найповнішого самовираження особистості,
екологізація виробництва і середовища життєдіяльності в парадигмі
глобального мислення. У цьому контексті національна
конкурентоспроможність забезпечує не лише підвищення стандартів життя
населення, утримання підприємствами стабільних позицій на світовому ринку,
а й соціально-економічний прогрес на інноваційній основі зі здатністю
протистояти кризам, запобігаючи їм або успішно нейтралізуючи їх негативні
наслідки. При цьому надзвичайно важливим об’єктом досліджень є нові
можливості інноваційного розвитку вищої освіти в умовах мережевої та
цифрової економіки.
Соціально-економічне зростання країни забезпечує насамперед її
здатність розробляти і впроваджувати інноваційні стратегії, що можливо лише
за активної участі університетів, постійного пошуку та використання власних і
залучених технологічних і організаційних інновацій в усіх сферах для
підтримання високого конкурентного статусу на внутрішньому та міжнародних
ринках. На макрорівні найадекватнішим парадигмі економіки знань є створення
інноваційних систем як інституціональної передумови формування
сприятливого інноваційного клімату, а на мікрорівні – розроблення й реалізація
інноваційних корпоративних стратегій і креативного менеджменту.
В умовах глобальної боротьби з COVID-19 окремі дослідження
становитимуть підвищений інтерес. В цьому номері журналу представлені

статті, які з різних аспектів розкривають шляхи вдосконалення, підвищення
якості та ефективності університетської освіти. Частину публікацій
підготовлено іноземними колегами, в яких вони діляться своїм досвідом і
наводять результати досліджень.
Зокрема, доктор Кейт Понд, професор з Школи бізнесу та економіки
Університету Лафборо (Великобританія) зосереджується на важливості оцінки
як частини навчального курсу для студентів у вищій освіті. Він наголошує, що
оцінка є продуктом впливу багатьох чинників, тому зрідка перебуває в рамках
повного контролю окремого викладача. З погляду оцінювання досліджується
теорія конструктивного зрівноваження та вплив на неї дизайну навчального
плану. Доводиться, що оцінка є видимою ознакою хорошого педагогічного
дизайну та ефективного забезпечення якості. Наведені результати аналізу
показують поширене розуміння конструктивного дизайну моделі оцінювання в
середовищі, у якому інновації не є поширеними.
Джеральд Грошек, професор Школи бізнесу Університету Редландс
(США) та Наталя Черкас, співробітник Інституту вищої освіти КНЕУ,
досліджують важливість систем управління навчанням для українських
університетів. Ними проаналізовано динаміку поширення в Україні сайтів на
базі платформи Moodle, узагальнено переваги та зростаючу актуальність
технологій управління освітою, а також наголошено на важливості поєднання
ресурсів розвитку викладацької діяльності та формування більш заохочуючого
освітнього середовища.
Олівер Беларга, асоційований професор з Кансай університету (Японія)
аналізує зростання спільного онлайн навчання в умовах культурного
різноманіття студентського середовища. Він розкриває особливості практики
COIL (спільна онлайн міжнародна освіта) між Університетом Кансая та
Міжнародним ісламським університетом Малайзії у 2016–2017 роках, усіляко
заохочує студентів та викладачів поширювати академічне онлайн–партнерство,
що надзвичайно актуально у швидко зростаючому просторі глобальної освіти.
Лукаш Кутило, дослідник з Університету Лодзя (Польща) розглядає
феномен атрофії соціальної ролі серед студентів, які працюють повний робочий

день. Він доводить, що це явище може призвести до помітного зниження
активності студентів у навчальному процесі. Аналіз результатів опитування
студентів показує, що на атрофію може вплинути ослаблення когнітивних
структур, які відповідають за формування сенсу, почуття приналежності та віри
у відповідність іншим обов’язкам, а також інтенсивність соціального життя
учнів.
Аналізу трендів розвитку глобального ринку освітніх послуг присвячено
публікацію професорів КНЕУ Ірини Каленюк та Людмили Цимбал. Автори
досліджують турбулентні тенденції розвитку ринку вищої освіти в умовах
загострення конкуренції: бурхлива динаміка зростання чисельності студентства
та іноземних студентів у світі, поява нових лідерів, диспозиція країн світу за
експортом та імпортом освітніх послуг, конкурентні позиції України.
У номері також представлено окремі результати науково-дослідної
роботи «Конкурентоспроможність національних систем вищої освіти», що
виконувалася колективом Інституту вищої освіти ДВНЗ «Київський
національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» у 2015–2020
роках.
Дослідження, яке провели Директор Інституту вищої освіти професор
Антонюк Л., доценти Василькова Н. та Сандул М., є вкрай важливим для
сучасного розвитку системи вищої освіти України, адже у ньому йдеться про
державну підтримку сфери вищої освіти для глобального лідерства у 21
столітті.
Співробітник Інституту вищої освіти, професор Ільницький Д. та
докторант Хоменко О. пропонують свій сценарний підхід, який може бути
покладено в розробку стратегії розвитку вищої освіти України.
Бажаю Вам знайти в матеріалах цього випуску журналу важливі для
розвитку вищої освіти аргументи та моделі!

З повагою,
Д. Г. Лук’яненко, д.е.н., професор,
ректор ДВНЗ “Київський національний

економічний університет імені Вадима Гетьмана”